16 листопада у всьому світі відзначається Міжнародний день толерантності
Його запровадили у 1996 році за рішенням Генеральної Асамблеї ООН. Саме цього дня ЮНЕСКО ухвалило Декларацію принципів терпимості. У Декларації йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, етнічної належності чи кольору шкіри. Ця Декларація розвиває принципи, які були сформульовані ще у 1948 році у Загальній декларації прав людини.
Разом із тим, прояв толерантності який співзвучне принципу поваги до прав людини, не означає терпиме ставлення до соціальної несправедливості, злочинів та правопорушень, відмову від своїх поглядів або поступку перед чужими переконаннями.
Зароджуймо змалку у світлих дитячих серцях зерно толерантності, поваги, добра і розуміння. “Ми такі різні”- заняття у групі старшого дошкільного віку
Рекомендації для батьків з формування толерантних якостей особистості дошкільника
1. Дайте зрозуміти вашій дитині, що ви її приймаєте такою, якою вона є. Намагайтеся вживати такі вирази як: «Я тебе люблю », «Яке щастя, що ти у нас є».
2. Пам’ятайте, що кожне ваше слово, міміка, жести, інтонація, гучність голосу несуть дитині повідомлення про її самоцінність. Прагніть створити у вашої дитини високу самооцінку, підкріплюючи це словами: «Я радію твоїм успіхам», «Ти дуже багато що можеш».
3. Зверніть свою увагу на те, що батьки, які говорять одно, а роблять інше, з часом випробовують на собі неповагу з боку дітей.
4. Перш ніж почати спілкуватися з вашою дитиною, постарайтеся зайняти таке положення, щоб бачити її очі. У більшості випадків вам доведеться сісти навколішки.
5. У спілкуванні з дитиною приділяйте велику увагу невербальному (немовному) спілкуванню. Так, замість того, щоб категорично сказати слово «не можна», спробуйте використати ледве помітний жест, погляд або міміку.
6. Прагніть виявляти повну зацікавленість до дитини в процесі спілкування. Підкреслюйте це кивком, вигуком. Слухаючи її, не відволікайтеся. Сконцентруйте на ній усю увагу. Надавайте їй час для висловлювання, не квапте її і не підкреслюйте своїм зовнішнім виглядом, що це вже вам нецікаво.
7. Не говоріть своїй дитині того, чого б ви їй насправді не бажали. Пам’ятайте, що багато з тих установок, які вони отримують від вас, надалі визначають їх поведінку.
8. У спілкуванні з дітьми пам’ятаєте, що дитина має право голосу у вирішенні якої-небудь проблеми. Тому намагайтеся радитися з нею, а не приймайте рішення тільки самі.
9.Не допускайте, щоб ваша дитина знаходилася наодинці зі своїми переживаннями. Знайдіть час і зверніться до неї: «Я бачу, що тебе щось турбує», «Я бачу, що тебе хтось засмутив», «Розкажи мені, що з тобою».
10. Використовуйте різноманітні мовні формули (прощання, вітання, вдячності) в спілкуванні з дітьми. Не забувайте уранці привітати дитину, а увечері побажати їй «добраніч». Вимовляйте слова з посмішкою, доброзичливим тоном і супроводжуйте їх тактильним дотиком. Обов’язково, хоч за маленьку послугу, зроблену дитиною, не забувайте подякувати їй.
