3 грудня Міжнародний день людей з інвалідністю .Відзначення цієї дати спрямоване на посилення уваги до проблем людей з інвалідністю, захисту їх гідності, прав і благополуччя. Через сучасну російсько-українську війну чимало українців втрачають своє здоров’я. Кількість людей з інвалідністю як серед військових, так і цивільних, на жаль, збільшується. Тому дуже важливо навчити дітей толерантного відношення до людей з інвалідністю. Сьогодні у ДНЗ №6 «Теремок» практичний психолог Щербанік І. В. провела Годину спілкування з дітьми старшого дошкільного віку на тему :« Усі ми різні та рівні у правах» . Діти моделювали ситуації у яких вони б змогли запропонувати допомогу людям з інвалідністю; визначали спільні і відмінні риси з з «хлопчиком Івасиком на кріслі колісному» Також виготовили колаж «Від серця до серця» , щоб наповнити світ любовʼю і безбарʼєрністю! Як розповідати дітям про інвалідність? Насамперед, розмовляючи з дитиною на цю тему, враховуйте її вік та запит, – які саме питання вона вам ставить. Друге – будьте чесними: якщо ви не знаєте відповіді на запитання, так і скажіть, пообіцявши повернутись до цієї теми пізніше. Третє – коли ви говоритимете про інвалідність, потрібно використовувати правильну лексику та пояснювати дитині, чому ті чи інші слова є некоректними, а інколи навіть образливими. Навчайте дітей основним принципам толерантності. А це розуміння, що всі люди в світі різні, і насправді це неймовірно цікаво – спостерігати за нашою несхожістю та дізнаватись, як живуть ті чи інші люди. А по-друге, рівне ставлення, яке базується на повазі, а ніяк не на почутті жалю чи страху. Простими словами можна пояснити про деякі форми інвалідності чи порушення. Наприклад, дівчинка Таня має порушення слуху, це – її відмінність, як-от у тебе веснянки на носі. Таня спілкується жестовою мовою і якщо ти хочеш з нею поговорити, можеш вивчити якісь фрази та слова, щоб вона тебе зрозуміла. Або говори чіткіше, щоб вона могла прочитати по твоїх губах. Дайте дитині зрозуміти, що відмінні риси людини/дитини – не перепона для спілкування. Навпаки, це можливість дізнатись щось нове й цікаве. Навчіть дитину бачити в людині насамперед особистість, а в інвалідності просто одну з ознак: «Ось ти світловолосий, кароокий, любиш музику та шоколад, граєш на фортепіано, а Сашко – брюнет, він обожнює пастилу, читати комікси, і він користується кріслом колісним». Дітям потрібно обов’язково пояснювати причину та наслідок незвичної поведінки іншої дитини, наприклад, із розладом аутистичного спектра. Інакше вони усе сприйматимуть спрощено: «Не такий, значить над ним можна познущатися, посміятися». Діти можуть не розуміти, що якесь їхнє слово чи жарт можуть сильно нашкодити дитині з РАС.
