У складний і тривожний період української історії нам слід пам’ятати, що світ і його цінності існують незалежно від агресора, що люди народжуються для щастя, що головне у житті — чисті помисли, чесні дії і щирі почуття. Почуватися щасливим — мистецтво, яке робить людей сильнішими. І цьому сьогодні має навчитися вся Україна. Тоді ми станемо тією новою країною, заради якої б’ються наші воїни.Чи можемо ми в цей час відчувати себе щасливими? Чи маємо право посміхатися, співати,  радіти? Війна і щастя – несумісні поняття, та сили ЗСУ борються й віддають свої життя за наші посмішки , майбутнє й повноцінне життя. А майбутнє – це наші діти! Ми маємо дбати про себе, щоб мати ресурс потурбуватися про інших, щоб навчити малюків позитивному мисленню і мистецтву відчувати щастя ,навіть у складні часи.Тому радіти треба навіть під час війни. Головне — знайти баланс. Соромитися своїх позитивних емоцій змушує внутрішній конфлікт, де тобі як особистості може бути добре, але це почуття пригнічує колективна травма.Тому проявляти свою радість треба , виявляючи емпатію до почуттів інших.

Тож, бажаємо вам ніколи не втрачати віру у краще, слідувати за своєю мрією і завжди вміти радіти життю, навіть у найважчі його моменти.

Сьогодні ранок в ДНЗ ” Теремок” розпочався для педагогів із слів підтримки , вдячності та роздумів на тему ” Щастя” у  “листівках – щасливках” , мета яких – наповнити серця теплими почуттями та радістю.    Із дітьми старшого дошкільного віку проведена бесіда за оповіданням В.Сухомлинського “Яке щастя“. У своїх малюнках діти відтворили своє щастя. Воно різнокольорове, веселе, дивововижне , а джерелом його є ЩАСЛИВА СІМ’Я!

«Навчити людину бути щасливою не можна, – писав А.С. Короленко, –але виховати її так, щоб вона була щасливою, можна».

1. Будьте щасливими самі

Якщо батьки живуть щасливо, не конфліктують, їхні діти беруть приклад та самі будуть рухатися до щасливого та успішного життя.

2.Необхідно пам’ятати, що дитина повинна відчувати захищеність, безпеку та підтримку.

«Завжди розраховуй на мою підтримку» – це повинно бути основним правилом у свідомості вашої дитини. Якщо дитина впевнена у підтримці, у прийнятті її зі сторони батьків, – то невдача не буде такою страшною

3.Не сваріть та не ображайте свою дитину в присутності інших.

Якщо Вам потрібно зробити деякі настанови, говоріть з дитиною на одинці.

4.Навчіть дітей будувати стосунки

Проговорюйте та пояснюйте, чому в певних ситуаціях та з певними людьми треба поводити себе так, а не інакше та не забувайте, що діти вчаться, в першу чергу, на вашому прикладі. Також можна почати із заохочення дітей до маленьких добрих дій, щоб пробудити в них емпатію.

5.Цінуйте зусилля, а не досконалість

Намагайтеся хвалити дітей не тільки за розум, а за те, що вони добре попрацювали і доклали багато зусиль. Експерименти показали, що обдаровані діти, яких хвалять за інтелектуальні здібності, сильніше бояться ганьби, тому часто можуть уникати складних завдань.  А коли їм не вдається впоратися з чим-небудь, їх наповнює почуття тривоги і невпевненості в собі.

6.Навчіть оптимізму

Діти, яких навчають оптимістично мислити та інтерпретувати світ, удвічі менш схильні до депресії, коли згодом переживають статеве дозрівання.

6. Розвивайте емоційний інтелект

Емоційний інтелект – це вміння, а не вроджена риса.

Думати, що діти просто «природним чином» зрозуміють власні емоції (не кажучи вже про емоції інших), це шлях в нікуди.

Навіть коли дитина зовсім маленька, потрібно вчити її висловлювати бажання і потреби. У старшому дошкільному віці обов’язково називайте і промовляйте емоції, допомагайте дітям освоїти лексику відчуттів. Наприклад: «мені сумно», «я голодний», «я втомився», «мені неприємно», «я засмучений», «я щасливий».
Навчити дитину виражати емоції – одна з найважливіших функцій батьків. Всі образи, які ми «тягнемо» у доросле життя – від невміння пояснити, що ми відчуваємо і чого хочемо.

7.Дайте дитині насолодитися дитинством

Добре, коли батьки , займаючись розвитком дитини , проводять продуктивно спільний час, записують дітей на гуртки, але у дитини повинен бути час для нудьги. Так саме нудьги!

«Нудьга – джерело можливостей, – каже психолог Робін Берман. – Як діти зможуть розібратися в собі, якщо у них немає часу побути наодинці з собою?»

8.Слухайте дитину

Кожен повинен знати, що його почують і зрозуміють. Навіть якщо в родині семеро дітей, у кожного має бути час на особисте спілкування з батьками, хоча б годину на день. Час, коли мама існує тільки для нього, коли дитина повністю володіє маминою увагою. Назвіть це «мамин день» або «мамина година» (і «татова», звичайно). Так дитина вчиться планувати життя: «Я зможу виговоритися, мама / тато вислухає і  підкаже». Краще не розмовляти з дитиною, займаючись своїми справами: готуванням, прибиранням, прасуванням, переглядом новин. В цьому випадку ви повертаєтеся спиною до сина або дочки, а значить, відвертаєтеся від його проблем і переживань. Потрібно обов’язково дивитися в очі, перебувати на одному рівні.

9.Дозволяйте помилятися

Щасливу дитину можна впізнати по тому, як безстрашно вона робить помилки, шукає варіанти та шляхи вирішення, включається в усе з ентузіазмом і цікавістю, без страху бути осміяною чи приниженою.Адже без помилок не можна знайти правильне рішення.  

Вірте у своїх дітей. Те, як дитина буде бачити себе в майбутньому, напряму залежить від батьків. Підбадьорюйте та проявляйте підтримку в починаннях дітей.

10.Просто любіть свою дитину

Все простіше, ніж здається. Головне, що ви можете зробити, – просто любити і говорити про це. Не бійтеся “переборщити”: любові не може бути забагато.
Не продавайте любов за те, що дитина слухняна, розумна, культурна, а, зрештою, просто зручна. Це формує невротичний тип світосприйняття та знижену самооцінку. А в дорослому віці така людина починає задаватися питанням: «А чи гідний я любові / уваги / високої зарплати?»
Безумовна батьківська любов дає найміцнішу опору та впевненість у собі на все подальше життя.