У 2022 році вшанування пам’яті жертв Голодомору проходило під гаслом «Пам’ятаємо. Єднаємося. Переможемо!».

ПАМ’ЯТАЄМО злочин сталінського геноциду та його жертв.

Адже через дев’ять десятиліть після Голодомору-геноциду проти українців знову застосовують методи геноциду Але сьогодні українці мають власну державу. І завдяки цьому успішно протистоять путінському геноциду. Тому ЄДНАЄМОСЯ. Єдність є запорукою нашої перемоги. Зараз Україна і світ – інші. Ми маємо власну державу та Збройні сили, підтримку світу, військову, фінансову, дипломатичну допомогу. І найголовніше – згуртованість народу. Тому ми вистоїмо й ПЕРЕМОЖЕМО.

Аби пам’ятали, але не зазнали травми. Як говорити з дітьми про Голодомор?

Будь-яка розмова на складну тему складається з трьох частин: стабілізації, конфронтації, інтеграції.

Стабілізація.Ця частина допомагає зміцнитися в теперішньому, відчути силу, спертися на те, що допоможе впоратися зі складною інформацією. Не потрапити до ретравматизації. У цій частині важливо, щоби сам дорослий був стійким, щоби мав можливість бачити всіх дітей – це важливо, аби швидко реагувати й давати підтримку або коригувати тему. Краще, якщо діти сидять у колі.
“У кожного з нас, у кожної сім’ї є історія, і в ній є багато радісних, сумних, а іноді сумних сторінок. І нам хочеться пам’ятати про хороше та веселе й дуже хочеться забути про те, що було сумного чи страшного. І в країни є історії перемог та радості, а є й історії смутку та болю. Як вам здається, важливо пам’ятати нашу історію? (Тоді наші шрами стануть нашою силою. Ця пам’ять не дасть повторюватися тому, що відбувалося. Пам’ять – повага до тих, хто були до нас. І як ваш шрам від падіння на велосипеді робить вас уважнішими, дбайливішими – так і ми, пам’ятаючи про минуле, пам’ятаючи про шрами, стаємо уважнішими до сьогодення).”
Конфронтація, безпосередній контакт із темою.
“Ви помічали, що деякі бабусі та дідусі зберігають зернятка пшениці? Збирають у дрібку крихти після їжі? Просять дбайливо ставитися до будь-яких продуктів? Ви знаєте чому?”

Коли розказуємо дітям про Голодомор, наше завдання — викликати співчуття і гордість за те, що ми сильна нація, яка все переборола, виховувати шанобливе ставлення до хліба. Також є важливим не тільки що ми говоримо, але і як ми говоримо. Говорити якнайменше складних слів та термінології, або якщо вже її використовуємо, то розриваємо її зміст. Моторошних подробиць уникайте, бо це може налякати і травмувати дитячу психіку. Також можна говорити через символи : квітка незабудка, свічка пам’яті, пшеничні колоски, які можна виготовити з дітьми на художньо-продуктивній діяльності.